Блог вчителя української мови та літератури Загородньої Олександри Матвіївни: Методичні посібники

Прибузька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат

ЗБІРНИК

диктантів з української мови

для учнів 5-10 класів

Укладач

Загородня О.М.

вчитель української мови

та літератури

ДИКТАНТИ ДЛЯ 5 КЛАСУ

1. Кролики

У Дем`янка є дев`ять кроликів. Живуть вони у дерев`яних клітках. Кролі дають людям м'ясо і м`яке тепле хутро. Дем`янко зі своєю матір`ю дбайливо доглядають тварин. Годують кроликів овочами і різним бур`яном.

(27 слів)

2. Наш хліб

Ти знаєш що таке хліб? Хліб - це наше життя, наше багатство. Без хліба люди - сироти, а земля – страждальниця. У хлібину вкладена велика праця багатьох людей. Шануйте працю хліборобів. Бережіть хліб!

(30 слів)

3. Хомка

Купила бабуся внукам маленького хом’яка. Біленький, тепленький, з червоними очима. І такий уже спритний! Діти назвали його Хомкою. Гриз Хомка сушений хліб,свіжу моркву,цукровий бурячок.

(25 слів)

4. Весна

Ясне сонце щедро сипле на землю своє проміння. Швидко тане сніг. З горбків збігають дзвінкі струмочки. Уже набубнявіли на деревах бруньки. На лісових галявинах з’явилися ніжні проліски.

(27 слів)

5. Ластівки

Пригріває весняне сонечко. В рівчаках біжать струмки. Вже останній сніг розтав. Метушаться за вікном клопітливі ластівки. Скоро буде тут гніздо. Потім виведуться пташенята. Підростуть в маляток крила, мати їх навчить літати.

(30 слів)

6. Вербна неділя

У вербну неділю існує старовинний звичай приносити додому гілочки верби. Їх святять у церкві. За народними повір’ями гілочки верби оберігають людину від хвороб і лиха. Народ свято шанує це повір’я.

(29 слів)

7. Вишитий рушник

Вишитий рушник – символ українського народу. Він був неодмінним атрибутом багатьох обрядів. З рушником зустрічали дорогих гостей, справляли обжинки. Дівчина подавала рушник на знак згоди при сватанні.

(27 слів)

8. Звичаї українців

Українці мали звичаї в’язати зібраний врожай у снопи. Сніп служив платою робітникам, які наймалися жати чуже жито. Снопи складали в копи. За кількістю кіп рахували врожай.

(27 слів)

9. Зима

Прийшла зима. Усе в дворі вкрилося білою пухнастою ковдрою. Мороз скував річку льодом. Дерева стоять у пухнастому вбранні. Усі милуються красунею – зимою.

(22 слова)

10. Калина

За популярність символ калини не має рівних. Її ім’ям в Україні названо сотні сіл, вона оспівана в піснях. У народі калина символізує дівочу чистоту, красу, силу життя, людську долю, єдність нації, Батьківщину.

(30 слів)

11. Клен

Проснувся клен. Відчув, що весна наближається. Вона йде полями. А ластівки на крилах несуть її барвисті стрічки. Зітхнув клен, розправив плечі. Зазеленіли на ньому бруньки.

(26 слів)

12. Ліс

Весною ми пішли до лісу. Зійшло сонце. Подихнув легенький вітерець. Всі дерева в лісі заспівали. Кожне співало свою пісню. Береза співала ніжну пісню, а горобина – сумну. У дуба була мужня пісня, а у верби задумлива.

(31 слово)

13. Любов до Батьківщини

Усе хороше починається з любові. Любов до Батьківщини починається з любові до матері. Від мами ти вперше почув мову своєї Вітчизни. Мати навчила ходити по рідній землі, пізнавати по запаху квіти, по голосу – птахів.

(35 слів)

14. Українська вишивка

Українська вишивка багата на різноманітні орнаменти. Їх народні назви стверджують, що в орнаменті зображені конкретні рослини, тварини, предмети побуту. Найпопулярнішими є хміль, реп’яхи, вишеньки, в’юнок, зозульки, хвильки.

(27 слів)

15. Український рушник

Український рушник пройшов крізь віки. Жодне свято не обходилось без рушників. Рушники бувають вишивані й ткані. Кожен куточок України має свої кольорові гами, своє оздоблення рушників.

(27 слів)

16. Кульбаба

Ось при дорозі сховалась у траві кульбабка. Голівка її в біленькій прозорій шапочці. Зірвеш обережно цю шапочку, подмеш на неї - і поніс вітерець малесенькі пухнастенькі парашутики. Там, де сяде парашутик, нова кульбабка виросте.

(31 слово)

17. Мак

Здавна в українців мак був оберегом. Його насінням обсипають садибу, людей, худобу. Мак вважається добрим лікарським засобом від безсоння. Його вплітали у віночки дівчата. Маки рясніють на вишитих сорочках та рушниках. (30 слів)

18. Як хліб росте

Навколо села поля ще голі. А одне поле зеленою фарбою залите. Це хліб росте. Зелені паростки кущиками стирчать. Це озимий хліб - озимина. Його під зиму сіяли минулої осені. Тягнеться до сонця, зеленіє!

(32 слова)

19. Зима

Настала красуня зима. Земля вкрилася білим снігом.

Діти повісили на гілці яблуні годівницю для птахів. Тепер біля годівнички завжди багато пернатих гостей. Прилітають до годівнички жваві синички і веселі горобці.

(30 слів)

20. Весна

Сонце весною сходить усе раніше. Його проміння щедро зігріває землю. З горбків збігають дзвінкі струмки.

Уже зазеленіли степи. Прокинулися дерева. У лісі зацвіли весняні квіти. Скоро прилетять птахи.

(29 слів)

21. Калина

На нашому подвір’ї росте великий кущ калини. Весною він зацвітає білим цвітом. Восени на ньому з’являються червоні ягоди. Калинові ягоди корисні для здоров’я людини. Обов’язково вживай ці чудові дари природи.

(30 слів)

22. Берізки

Розважливо ростуть над ставком дві берези. Стрункі, високі, білокорі. Розпустили берези зелені коси. Віє вітер, розгойдує, розчісує їх. Тихо шелестять листям берези. То вони розмовляють, розказують сни свої.

(28 слів)

23. Ялина

Народилась лісова красуня в лісі. Блищать молоді голочки на сонечку. А на гілках висять красиві шишки. Зайчик присів під ялинкою. Прибігла руда білочка. Знайомляться лісові мешканці з новою ялинкою.

(30 слів)

24. У зимовому лісі

Прийшла зима біловолоса. Одягла ліси в ковдру зимньої краси. Холод скував дерева і запорошив їх снігом. Застигли берези і могутні дуби. Немов наречені, стоять ялини і сосни. Все навкруги милує своєю красою.

( 31 слово)

ДИКТАНТИ ДЛЯ 6 КЛАСУ

1. На подвір’ї

Прийшла зима. Шкільне подвір’я засипав м’який білий сніг. Школярі почепили на деревах годівниці та насипали зерна. Сюди прилетіли синички, горобці, снігурі.

Весело пташкам. Вони вдячні людям за турботу.

(30 слів)

2. Осінь

Розпочався вересень — перший місяць осені. Дні стали коротшими. Сонце рідко з’являється на небі. Часто йдуть дощі. Відлітають у вирій птахи.

На деревах почали жовтіти листочки. З кожним днем їх більшає. Поступово осінь вступає у свої права.

(36 слів)

3. Листопад

У листопаді рідко бувають сонячні дні. Та сьогодні нам пощастило. Ми гуляємо в парку. Під ногами шурхотить сухе листя. Це листопад укрив землю яскравим килимом. Яких тільки кольорів не побачиш в осінньому маскараді листяних дерев!

(35 слів)

4. Зимовий ліс

Як гарно в зимовому лісі! Усе кругом вкрите пухнастим килимом. У казковому сніжному одязі стоять дерева. Ось виглянули із гущавини лісу сріблясті ялинки. До них сором’язливо посміхнулися високі сосни у снігових шапках. Кругом панує таємнича загадковість.

(36 слів)

5. Зима

Настала красуня зима. Земля вкрилася білим снігом. Важко птахам знаходити собі їжу.

(35 слів)

6. Берізка

Усе в лісі радіє, а берізка плаче. Під гарячим сонячним промінням по стовбуру тече сік. Здається, що це сльози берізки. Люди надрізують кору дерева і збирають сік у пляшки.

Сік у берези — як кров у людини. Бережіть красуню! Не чіпайте її!

(35 слів)

7. Джерело

У нашому місті є джерело. Б’є воно просто з-під землі. Джерельна вода чиста і прозора. А яка ж вона смачна! Щодня до джерельця приходять люди. Вони п’ють холодну воду і дякують.

(32 слова)

8. Ліс

Я йду стежкою. Спостерігаю за життям лісу. У ньому можна побачити й почути багато цікавого. Ось із дерева на дерево стрибнула прудка білочка. У дуплі дуба — гніздо сови. Дятел вистукує дзьобом свою музику. Під кущем я побачив нору лисиці.

(35 слів)

9. Україна

Ми живемо в чудовій європейській країні — Україні. Столиця України — Київ. Це місто стоїть на річці Дніпро. Центральна вулиця Києва — Хрещатик. Київ гостинно зустрічає туристів із різних країн. Ми — майбутнє України. Шануймо нашу Батьківщину! Пишаймося нею!

(35 слів)

10.Подорожник
Подорожник зустрічається на узбіччі доріг, луках, поблизу помешкання, на узліссі. Заготовляють подорожник під час цвітіння. При цьому намагаються не пошкодити коріння. Сушать листя подорожника на горищах чи під іншим накриттям. Подорожник вживають для лікування різних хвороб.

(З7 слів)

11. Українське село
Мальовниче українське село. Спить земля під крилами вітрів. За селом блукає синій туман. Сумно плаче стара верба над тихим ставом. На небі засяяв повний місяць. Висипали поряд цяточки зірок. Милий куточок рідного краю.

(36 слів)

12. Рідний край
Біля твоєї хати цвітуть мальви. Вузенька стежка біжить до криниці. Там росте калина або шумить молоденька тополя. За хатою цвітуть вишні і яблуні. З поля вітерець доносить запах жита і гречки. Звідси починається Батьківщина.

(36 слів)

13. Шишкарики

Шишкарик дуже гарний. У нього червоне пір’ячко і загнутий дзьобик. У самки пір’я жовтого і зеленого кольору. Вона виводить пташенят узимку.

Ось шишкарик видобуває з шишки зернята. Йому треба самку годувати. Вона не може залишити гніздечка.

(36 слів)

14. Осінь

Проминуло літо. Настає чудова пора року. Це чарівна осінь. Вона особливо м’яка і ніжна, як мелодія пісні.

Слухай, спостерігай природу в осінні дні. Ти відчуєш її дивовижну красу. В ній поєдналися барви теплого літечка з першими подихами зими.

(35 слів)

15. Яблука рум’яні

Тихий осінній день. Як гарно в яблуневому саду цієї пори! Сонечко фарбує і зігріває рум’яні яблука. А вони купаються в сонячному сяйві і швидко достигають.

Та ось тихо надходить вечір. А соковиті яблука й досі пахнуть щедрим гарячим сонцем.

(34 слова)

16. Дощ

Несподівано почався дощ. Спочатку краплинки дощової води впевнено трималися на склі, все густіше засівали шибки вікна. А потім їх стало ще більше. Вони почали швидко зливатися одна з одною і струмочками побігли донизу.

(32 слова)

17. Україна

Україна — це моя рідна земля. Красива й уквітчана ця земля весною. Щедра й різнобарвна восени. Строга і засніжена зимою. Солодка і пахуча в літні дні.

Понад дорогами стоять явори. Високі гори вдивляються в синю височінь. А Дніпро поспішає розказати Чорному морю про гостинність її народу.

(37 слів)

18. Рідна мова

Юний друже! Скрізь із тобою завжди крокує рідна мова. Перших слів української мови тебе навчила мама. Перлини рідного слова щодня відкриває для тебе перша вчителька. Вивчай свою рідну мову. Вона — твій найкращий і надійний друг та порадник у житті.

(39 слів)

19. Народні символи

Майже в усіх народів є улюблені рослини. Їх називають народними символами. У канадців — клен, у росіян — берізка. А в українців — це верба і калина. Без верби і калини нема України. Наш народ оспівав ці символічні рослини у піснях. Вони є символами любові і мудрості.

(35 слів)

20. Після грози

Пролетіла травнева гроза. Вона вже відшуміла, а подих її ще відчутний. Десь удалині знову щось блисне і загримить. Виглянуло усміхнене сонечко. Воно огорнуло землю своїм теплом. А в небі з’явилася загадкова дуга. Які чудові барви! Як майстерно дібрані кольори! Це – райдуга!

(39 слів)

21. Червона калина

Калина – це невеликий, але пишний кущ. Він любить рости у вологих місцях. Калина зацвітає весною білим цвітом.

Восени червоніють важкі грона. Ягоди наливаються цілющим соком. Її здавна шанують люди за красу та лікувальні властивості.

(35 слів)

22. Дві подружки

Це насіннячко ялинки заніс колись вітер, і воно впало під березою між оголене коріння. Ялиночка почала рости, а береза прикривала її від палючого сонця і лютих морозів. Тепер ця ялина наздогнала березу і стоїть поряд з нею.

23. Листопадовий дощ

Настала осіння пора. На лісовій галявині стоять стурбовані дерева. Вони шумлять, бо сердитий вітер зриває з них осіннє вбрання.
Зажурений клен сумує за своїми золотавими листочками. Берізку гне осінній вітер.
Не сумуйте, дерева, це ж справжній листопадовий дощ!

(35 слів)

24. Вишня

З усіх плодових дерев найбільше в Україні люблять вишні. Для українців вишня – це рідна домівка. Її з радістю висаджують поруч з великою святинею народу – криницею. Весною зачаровує вишня білістю своїх пелюсток, а влітку – зеленню й блискучістю смарагдового листя, яскравістю червоних плодів.

(36 слів)

ДИКТАНТИ ДЛЯ 7 КЛАСУ

1. Плакуча верба

Сумно стоїть над ставком плакуча верба. Схилила вона свої розкішні віти та уважно дивиться у воду. Здається, що це дівчина спустила свої коси. Вітер лагідно розчісує їх, тихо шепоче щось верба. А вона злякано тремтить і погойдується.

(35 слів)

2. Сон-квітка

Іду поволі широким, ще сіруватим ланом. У ярку на пригріві трава зелена. А на дні ще лежать рештки снігу.

Раптом переді мною вигулькнула сон-трава. Я нахиляюсь над першою весняною квіткою. Вона розкрила перед сонцем пелюстки. А листя майже немає. Все заросло волохатими волосинками, що рятують квітку від холоду.

(43 слова)

3. Підготовка до зими

Відлетіло красне літечко. Прийшла осінь і перший місяць – вересень. Сонечко у вересні ще лагідне. А от ночі вже холодні. І хоч зима далеко, все живе вже ретельно готується до неї.

Комахи шукають тепла під торішнім опалим листям. Звірі утеплюють до зимового сну свої оселі.

(41 слово)

4. Хамелеон

Хамелеон – африканська ящірка. Він може швидко змінювати своє забарвлення від зеленого до жовтого, рудого, яскраво-червоного і навіть чорного! Це залежить не лише від навколишнього середовища, але й від настрою ящірки.

(31 слово)

5. Чергові

Мар’янка та Василько сьогодні – чергові. Вони прийшли раніше за всіх до школи. Дівчинка поливала квіти, а хлопчик витер дошку. Потім Василько відкрив кватирку і провітрив класну кімнату. Мар’янка повитирала пил на підвіконниках та партах.

Продзвенів дзвоник. Вчителька похвалила чергових. Почався урок.

(40 слів)

6. Допомога бабусі

Одного зимового дня діти йшли кататися на санчатах та ковзанах. Назустріч їм ішла старенька бабуся. Вона ледве пересувалася з палицею. В руках у неї була важка сумка.

Діти привіталися і запропонували свою допомогу. Вони взяли в руки сумку і донесли старенькій до хати.

(39 слів)

7. Гончарики

Не можна уявити нашу Україну без пишного куща калини, без барвистої вишиванки чи щирої пісні. Годі уявити її і без керамічного дива – мальованого глечика, макітри, горщика. А ще – глиняного дитячого свищика, що голосно сюрчить чи витьохкує по-солов’їному. Всі ці витвори мистецтва здавна приваблювали тисячі людей.

(43 слова)

8. Квітень

Наче густим молоком облиті фруктові дерева. Ось прибрались у весняне святкове вбрання вишні, сливи, черешні, груші. Очей од них не одведеш ! Прилітають милуватися квітучим садом солов’ї. Виспівують серед білого і рожевого цвіту. Недарма цей місяць зветься квітень.

(38 слів)

9. Весна

Навесні після довгого зимового сну оживають дерева, трави, квіти. З далеких мандрів повертаються додому синиці, дрозди, стрижі, солов’ї. Вони винищують шкідників і виховують нове покоління захисників зелених насаджень.
Весна ― завжди початок нового життя. Бережіть ліс ― зелене багатство нашої Батьківщини!

(38 слів)

10. Наша ненька Україна

Ти живеш в Україні. У тому краю, де співають солов’ї і виграють на сонці пшеничні лани. Де веселими хвилями котиться Дніпро. Де виросли Тараса Шевченко, Іван Франко, Леся Українка. Твій рід українській. А ти – українець. Бережи свій рід, свою рідну Україну.

(40 слів)

11. Наші предки

Ми – українці. А нашими предками були слов’яни. Жили вони спочатку в лісах, полювали на звірів, ловили в озерах рибу. Потім стали розводити худобу, вирощувати хліб. Навчилися всяких ремесел.
Слов’яни ділилися на окремі племена. Вони згуртувались навколо Києва й утворили свою державу – Київську Русь.

(41 слово)

12. Щедрий вечір

Здавна в Україні останній вечір під Новий рік зветься Щедрим вечором. У цей вечір маленькі дітки юрбами бігають від хати до хати і виспівують господарям найкращі побажання на Новий рік.
Оспівується також особлива прикмета справжнього господаря дому – його велика гостинність.

(39 слів)

13. Я люблю Батьківщину

(34 слова)

14. Лісове свято

Співають, витьохкують у кущах солов'ї. Цвітуть фіалки й конвалії. Над ними літають метелики. Десь чується тонке гудіння бджіл. У повітрі пахне різними квітами й теплою травою. Дзвінко кує зозуля. Дикі голубенята виробляють у повітрі різні фігури. Чути барабанний дріб дятла.

(41 слово)

15. Ластівки в капелюсі

У нас під стріхою жили ластівки. Аж ось трапилася біда. Під час вітру гніздо впало й розбилося. На землі лежало четверо пташенят. Їхні батьки кружляли над своїми дітками й кликали на допомогу. Василько поклав ластівок у старий капелюх і прибив його під стріхою.

(41 слово)

16. Дзвіночки конвалії

Настала весна. Із землі вигулькнула зелена стрілочка. Вона швидко розділилася на два листочки. Листочки стали широкими. А між ними з'явився маленький, тоненький паросток. Він піднявся, нахилився до одного листочка й раптом одного ранку розквітнув білими дзвіночками. Це були дзвіночки конвалії.

(40 слів.)

17. Жадібна синичка

Коли випав перший сніг, діти в нашому дворі змайстрували годівничку. Тільки-но розвиднілося — прилетіла до неї жвава синичка. Схопила в дзьоб гарбузове насіння — й пур на тополю. Всілася, притиснула насіння до гілки лапками й ну його дзьобати. Та так спритно це в неї вийшло, що я й схаменутися не встиг, як вона спурхнула з дерева за другим.

(43 слова)

18. Горіхи

Зовсім несподівано і осінь підкралася. Листя на деревах жовтіє і опадає.

Діти, а з ними й Даринка прийшли до великого фруктового саду за селом, де чоловіки й жінки збивають горіхи. В руках у всіх довгі палиці. І ними дістають аж до вершечка дерев, вдаряють по гілляках, — додолу падають голенькі, ще мокрі горіхи.

(44 слова)

19. Друзі птахів

Настала весна. Тепле проміння сонця зігнало сніги. З гір потекли струмочки. Зеленіє молода травичка. Кожного дня прибувають з вирію перелітні птахи. У школярів свято. Діти зустрічають весняних гостей. До нього готувалися всі. Олесь та Петрик прикріпили на березі шпаківню. Інші хлоп'ята прив'язали синичники.

(42 слова )

20. Весна у лісі

Радісна, гомінка і пахуча весна. Дзвінко співають птахи. Теплий вітер пробігає у верховітті. З'явилися паростки молодої трави. Голубими та білими пролісками вкрилися галявинки. Вилетіли із зимового притулку перші джмелі. Ліс одягається в зелене вбрання. Скоро зацвіте на узліссі черемха.

(37 слів)

21. Ранок у моря

Згасають останні зорі. З-за морського обрію визирнув вогняний край сонця. Ніжні промінчики торкнулися казкової водяної тиші. Вони виблискували на морських хвилях, ніби різнокольорові самоцвіти. Сонце підіймалося, усміхалося, насичувало теплом повітря. Воно зливалося з морською поверхнею, відсвічувало в дзеркальній воді.

(38 слів)

22. Допомога матері

Є у вас вірний друг, якого не може ніхто замінити. Це мати. Її ніжність, ласка прикрашають вам життя. Ніяка турбота не здається матері важкою, коли потрібно її дитині. Згадайте, як часто ви бачили свою маму стомленою, але вона намагалася зробити для вас щось хороше, приємне.

(42 слова)

23. Запорізький дуб
У Верхній Хортиці, поблизу Запоріжжя, стоїть і досі могутній запорізький дуб. Це один з найстаріших дубів на Україні: йому вже понад сім століть. Ще за Богдана Хмельницького цьому дубові було чотириста років. Дуб виріс біля джерела, яке давало йому силу й снагу.

(40 слів)

24. Запорозька Січ

Було це близько п’яти століть тому. Наш рідний край був поневолений підступними завойовниками. І почали вони утікати в пониззя Дніпра, за його кам’яні пороги, де склалися дикі степи. Втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. На островах, що лежали посеред бистрої Дніпрової води, вони заснували Запорізьку Січ.

(43 слова)

ДИКТАНТИ ДЛЯ 8 КЛАСУ

1. Українці – співучий народ

Українці співучий народ. Споконвіку наші предки мали хист до співу. Ще змалку знали вони багато пісень. Над коляскою немовляти мама співала колискові. А як дітки підростуть, то колядують, щедрують, засівають. Співають веснянок, гаївок, водять таночки. З давніх – давен змагалися кутки села чи містечка своїм мистецтвом.

(46 слів)

                                             2. Великдень
        Разом з пробудженням природи від зимового сну на нашій землі починається цикл народних весняних свят. Ці свята пов’язані з стародавніми віруваннями, звичаями.
        Народ наш у своїх казках створив чудовий образ весни – гарної молодої дівчини з вінком квітів на голові. Народний образ весни – це образ краси, сили, надії. Головним святом весни є Великдень.

(47 слів)

                                                   3. Запорожці
          Запорожці – це народ, на всякі діла здатний. Були такі, що й грамоти не вчилися. Зате читали так добре, що й учений так не прочитає.
А сила яка в них була!          Воювали вони так. Стануть, а проти них двадцять ворожих полків вийдуть. Полки самі себе поріжуть, а запорожцям байдуже!

(43 слова)

4. Кобзарі
Кобзарі – це мандрівні музики-співці. Вони були зовсім маленькою, але особливою часточкою нашого народу. Кобзарі не мали ласки від долі – майже всі були невидющі, їх водили світом хлопчики - поводирі. Ходив кобзар від міста до міста, від села до села, наслухав, як живуть прості люди, і оспівував їхні жалі й радощі у своїх піснях.

(45 слів)

5.Лелеки
Давно це було. На українську землю нападали орди кочівників. Налетять, підпалять хати, заберуть у полон жінок. А малюків на згарищах залишали. Це побачили лелеки. Стукотом дзьобів вони кликали козаків на допомогу. Козаки були далеко, не почули лелек. Тоді птахи підхопили на крила малят, піднялися високо над землею. Почули своїх дітей козаки і кинулися наздоганяти ворогів.

(47 слів)

6. Народний герой
Це було ще за часів кріпацтва. Кармелюк ненавидів панів і завжди допомагав бідним людям. Часто якийсь бідак виходить було у двір, а під порогом у хусточці лежать гроші. Радіють люди, що Кармелюк приніс їм гостинець. Багатьох людей врятував Кармелюк від голодної смерті. Про нього народ складав пісні.

                                                                                                         (46 слів)    7. Рідна земля
               Рідний край ! Дорога серцю земля наша. Безмежні степи, зелені ліси й доли, високі і блакитні небеса! Хіба є що на світі дорожче за Вітчизну? Рідний дім, гостинна ласкава оселя. Тут ти народився, вперше побачив світ, уперше ступив крок. А за порогом відкрився чарівний світ. Коло вікна ростуть мальви, соняшник, вишня. Ти розумієш, що це – твоя Батьківщина!
                                                                                                                     (45 слів)

                                         8. Рідна мова
       Мово рідна! Ти безконечна, могутня, глибинна. В тобі мудрість віків і пам'ять тисячоліть. Скарбе мій єдиний, з тобою я найбагатший і найдужчий у світі. Без тебе – перекоти-поле, що його вітер несе у сіру безвість.
Ти завжди вабиш, чаруєш, кличеш на теплі й могутні хвилі свої. Єдина печаль проймає, що не вистачить життя, аби переплисти твій мовний океан.             (46 слів)
      9.Річка Либідь
        Річка Либідь пішла від сліз Либеді, дочки якогось київського князя. Вона була чудова. З усіх країв світу з’їжджались молоді лицарі, князі й королевичі просити її руки. Та княжна й чути не хотіла про весілля. Минуло кілька літ. Помер князь. Сумним було життя молодої дівчини. Дні й ночі вона плакала. З цих сліз і пішов струмочок, який називається Либіддю.

(45 слів)

10. Україна
Україна... В одному вже тільки цьому слові для нашого вуха, для вуха чужинців бринить ціла музика смутку і жалю. Україна – країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю... Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці... Україна – розкішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять золоті зорі.

(46 слів)

11. Степи

Степи нашої країни дуже видозмінені. Внаслідок обробітку грунту , сінокосіння, створення лісосмуг дуже змінилися рослинний і грунтовий покрив, тваринний світ.
        Рослинний покрив значною мірою замінений посівами озимої і ярої пшениці, кукурудзи, соняшнику, проса, розвинуто баштанництво і садівництво, в заплавах – овочівництво.
        У степах основну господарську цінність являють орні землі, сінокоси і водні ресурси.                                                                                  (46 слів)

12. Українська піч
Краса супроводжує українця протягом усього життя. Гордістю кожної оселі була піч. Майстрував її найкращий пічник на селі. Піч займала багато місця, але його ніхто не шкодував, бо піч і обігріє, й нагодує, й обсушить. А як гарно пахне від неї стравами, сушеними яблуками, насінням. А ще піч важлива тому, що пече хліб.

(44 слова)

13. Українська мова

Наша рідна мова – така милозвучна, недаремно її називають мовою солов’їною. Вона така дорога і рідна для нас. Така багата, різноманітна, кольорова.

Наша мова – це скарб нашої нації. Скарб, в якому зберігається вся краса душі нашого народу, його знання, досягнення і досвід.

Ми всі любимо, бережемо і спілкуємося нашою рідною материнською мовою.

(47 слів)

  14. Український віночок
           Український віночок – не просто краса, а й оберіг, бо в ньому є така сила, що болі знімає, волосся береже.
          Впліталося до віночка багато квітів, вишня, ружа, калина, безсмертник, деревій, незабудки, чорнобривці, любисток, волошка, ромашка.
Найпочесніше місце належало деревію. Ці дрібненькі маленькі квіточки здалеку нагадують велику квітку, її називають у народі деревцем.

(45 слів)

15. Ярославова слава
Широко й далеко линула Ярославова слава. Дбав він про військо, про школи й церкви, щоб ширити слово Боже. Заясніли вершки Києва золотими банями церков, між якими найславнішою була — собор святої Софії. Мудрий був Ярослав. Любили його кияни, як батька рідного, так само, як любили його батька Володимира Великого.

(44 слова)

16. Червона калина

Споконвіку любили українці калину. З давніх-давен вирощують калину в селі.

У калини гарний білий цвіт, пахучий, рясний. А ще більше милують око червоні ягоди.

Калина здавна вважалася однією з найцінніших лікарських рослин. Коли ти простудишся, попий чаю калинового. І одужаєш, здоровий будеш.

Калина оспівана в багатьох народних піснях, її порівнюють з дівочою вродою. Сьогодні червона калина є символом України.

(45 слів)

17. Кобзар

Шевченко був славетним поетом і художником. Він писав щиро, правдиво, чесно. Мав красивий голос, знав багато народних пісень. Він любив кобзарів, бандуристів. Тільки життя в нього було важке. Рано залишився сиротою. Не мав власного кутка. Але з кобзою не розлучався. З кобзою завжди одведе душу. Він був справжнім співцем свого народу, знедоленої України. Його пісні повік не забудуть.

(47 слів)

18. Ти і твій хліб

Куди б не закинуло тебе життя – пам’ятай про хліб, яким тебе годували. Твої батько і мати дали тобі перший хліб. Твій обов’язок – дати їм останній.

З дитинства навчайся бачити в хлібові живу душу рідної землі, рідного сонця і неба, навчайся бачити в ньому працю всіх, хто віддає твоєму хлібові все своє життя.

(46 слів)

19.Писанки
В Україні дуже давно існує традиція наносити орнамент на пташині яйця до свята Великодня. Яйце уподібнюється до природи: шкарлупа – як небо, плівка – як хмарки, білок – як вода, жовток – як земля.
Розмальовані яйця називають писанками. Вони бувають дуже різні й символізують сонце, радість, життя. Є писанки з дивними складними візерунками, розписами. Це справжні витвори мистецтва.

(43 слова)

20. Сосновий ліс
У сосновому лісі приємно пахне смолою. Сосни стоять вільно - прямі, як колони. Стовбури їх знизу гладенькі, а ближче до верхівки бічні гілки утворюють крону. У сосни хвоя держиться на гілках два роки, а потім опадає. Ці дерева потребують багато світла і не переносять затінку.

Сосновий ліс дезінфікує повітря.

(41 слово)

21. Осінь

Від краю до краю затягнули небо густі сірі хмари. З них сіє дрібний дощ. Від холоду жовтіють трави, в’януть квіти. Ось берізки розпустили свої золотаві косиці. Великі жовті брилі одягли ясени, в’язи. Серед зеленої хвої сосни яскравим вогнищем палає дика груша. Тремтять холодними вогниками оранжеві листки на осиці.

(46 слів)

22. Святині нашого народу

Кожна людина, кожний народ, плем’я має якісь свої святині. До таких великих святощів ми зачисляємо пошану до матері. Мама родить і творить рід людський. Ніхто і ніщо не може замінити її. Разом з молоком наповнює його почуттям національної гордості і гідності. Мама вчить зберігати рідну мову, пісню, звичаї.

(44 слова)

23.Заснування Києва

Столиця України – місто Київ. Засновниками цього міста вважають трьох братів. Ім'я старшого брата – Кий, середнього – Щек, а третього – Хорив. Була в них ще й молодша сестра – Либідь.

На честь старшого брата й надали назву місту. У місті і в наш час є пагорби, один з яких зветься Хоревицею, а другий має назву Щекавиця.

Про молодшу сестру – Либідь нагадує назва маленької річки.

(47 слів)

24. Рушники

Рушники – одвічні обереги українського народу. Вони супроводжували людину все життя – від народження до самої смерті. Рушники брали з собою в дорогу чумаки, військові, заробітчани, хто надовго відлучався від рідної домівки. Рушник був найдорожчим подарунком матері в дорогу синові, як пам’ятка про дім, побажання щастя в новому житті.

(38 слів)

ДИКТАНТИ ДЛЯ 9 КЛАСУ

1. Український прапор

Прапор, як засіб сигналізації, відомий з давніх часів. Великого розквіту українська символіка набула за часів козацтва. Свої прапори мали полки, курені, сотні.

Наш державний прапор складається з двох смуг: верхня – синя, а нижня – жовта. Жовтий колір – це колір пшеничного поля, колір хліба, зерна, що дарує життя всьому сущому на землі. Синій колір – колір неба.

(49 слів)

2. Гімн України

Прислухайтесь до своїх сердець. Що відбувається в них, коли ви чуєте гімн? Мабуть, кожен з вас у ці урочисті хвилини відчув у своєму серці любов до своєї землі. Ми повинні пишатися головною піснею, адже всі ми – громадяни України. Щоб приносити користь своїй державі, потрібно наполегливо вчитися, оволодівати знаннями. Бо лише так ми зможемо прославити свій край у світі, стати гідними громадянами України.

(53 слова)

3. Верба

Верба – то символ України. Тож не зміг розлучитися з нею Великий Кобзар і привіз із собою на заслання вербову гілочку і посадив її. З тої гілочки розрослося велике дерево, назване вербою Тараса.

Верба – дерево цілюще. Настій з кори знижує температуру. Відвар вербової кори вживають при грипі, вірусних інфекціях, ревматизмі.

Верба була священною для наших предків, священною вона повинна залишитись для нас.

(50 слів)

4. Барвінок

Україну можна назвати барвінковим краєм. Квітневої пори на коротких пагонах розкриваються ніжні, кольору небесної блакиті п’яти пелюсткові квіти. Це цвіте барвінок.

Барвінок символізує віру у свої сили, всепереможність природи. Барвінок є символом вірної і взаємної любові, краси.

Траву барвінку застосовують при авітамінозі та зубному болю.

(42 слова)

5. Бабине літо

День був ясний, сонячний та теплий. Починалось бабине літо. Надворі синіло, як літом.

Сонце ходило на небі низенько, але ще добре припікало косим промінням. Тихий вечір ледве ворушився. Над полем миготіло марево. Половина листя на вербах уже пожовкла, але на тополях, на осокорах лист зеленів, ніби влітку. Якби не жовте листя в садках, то можна було б подумать, що надворі не бабине літо, а справжнє літо.

(49 слів)

6. Зима йде

Усі дерева вже простягли вгору оголені віти. Тільки, мабуть, ялинки й сосни стоять зелені, та дуб не скинув свого вбрання. Листя його лише пожовкло, потемніло. І здається, що то стоїть могутній воїн. Налетить вітер, задзвенить своїм бронзовим листям могутній дуб, але не схилиться і перед бурею.

Ось тихо сіла на рукав перша сніжинка. А ось і друга, третя. Здається, їх вирізьбив талановитий майстер.

(49 слів)

7. Зима.

Зима. Лісова галявина вкрита білим пухнастим снігом. Зараз на ній тихо і пусто, не те, що влітку. Здається, взимку на галявинці ніхто не живе. Але це тільки здається. Біля куща з – під снігу стирчить старий, трухлявий пень. Це не просто пень, а справжній терем-теремок.. Немало в ньому затишних зимових квартир для різних лісових мешканців.

(42 слова)

8. Українська хата

Традиційне українське житло – хату – недарма порівнюють із сонцем, навколо якого обертається весь світ національних традицій і звичаїв. Її конструкція – справжній солом’яно-глиняний шедевр, що досяг досконалості за багато століть.

Залежно від регіону й особливостей місцевого клімату матеріали для зведення стін могли використовуватися якнайрізноманітніші, а саме: дерен, земля, глина, змішані з різаною соломою, а також очерет, хмиз, колоди тощо.

(50 слів)

9. Обереги

З давніх-давен одяг був для людини своєрідним оберегом, адже захищав її від холоду та спеки, а ще, як казали, від зла та біди. Наприклад, сорочка з вишитими коміром, низом, манжетами рукавів ніби обрамляла тіло та оберігала його. До речі, це стосувалося і головного убору: наші предки вважали, що вінок, хустка чи шапка – це посередники між людиною та вищим, небесним світом. Споконвіків дівчата пов’язували навколо голови стрічку. Оберегом для давніх людей був і пояс.

(50 слів)

10. Криниці

Здавна в народі кажуть: яка криниця – такий і господар, який поріг – така й господиня. У цих словах, немов у дзеркалі, відбилися не лише людська працьовитість, але й охайність, відповідальність. Криниці – це найсвятіше місце, тому до нього ставилися з особливою увагою. Скрізь: у селах, на гомінких перехрестях, просто серед поля – пропонують кришталеву воду колодязі, які турботливо прихорошено працьовитими руками.

(45 слів)

11. Річка

Черемош шумить, нуртує й піниться Черемош, як оскаженілий, як навіжений, розпорошує свої дрібні бризки, б’ючись об каміння, нестримним плином перекочує через холодні брили. Несамовито він виривається потужною течією з тісних скелястих лещат і повільно заповнює низовини, обрамлені густої калини.

(35 слів)

12. Рідне село

Ах, як давно не випадало йому бути в рідних місцях у вересні! І яка ж то радість — на все знайоме з дитинства дивитися ніби новими очима! Усе сприймати як першосвіт, усе сприймати як першоцвіт! Синім сяйвом світилися небеса, вода в трьох сільських ставках набрала однакового кришталевого кольору, попросторішали краєвиди полів. Звідки б не глянув — ніби бачиш увесь світ.

(44 слова)

13. Літній дощ

Такий дощ буває лише влітку. Ураз насупилося небо, ще годину тому ясне яснісіньке, затріпотіли тендітні берізки, зашелестіла суха мертвотна трава. Потріскана від спеки, як старечі руки від тяжкої роботи, земля німотно чекала порятунку. Раптом пронеслася хвиля вітру. Потім ще й ще. Затарабанили по землі дички, гучно забабахкали в садку яблука. Червоним язиком спалахнула блискавка, за нею прокотився грім. (49 слів)

14. Символ України

Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. У канадців – клен, у голландців – тюльпан, а в нас – калина. Калина – особливе дерево-кущ, яке з давніх-давен наш народ оспівував у піснях. Ніжний цвіт, багряні ягоди, лікувальні властивості – усе це неповний перелік переваг калини над іншими рослинами. Чи ж не тому так дбайливо охороняли та доглядали калину? Червоногарячі ягоди мають різноманітні лікувальні властивості.

(49 слів)

15. Осінній мотив

Жовтогаряча осінь стоїть над селом, розкинувши над землею блакитні небеса. По садах загуляли молоді падолисти, та ще срібне павутиння літає в повітрі, снує дивну пряжу над перелазами. Настала лагідна пора бабиного літа; останні сонячні дні такі ласкаві, оповиті сріблястим мереживом, мрійним смутком, прощальним ячанням журавлів, що відлітають у вирій.

(45 слів)

16. Віщунка погоди

У нас на сінокосі казали, що погодою щось років із півтораста завідувала ворона. Вона возсідала коло нашого куреня на високій сокорині й звідти бачила всіх нас і все, що ми пили, їли, яку рибу ловили, бачила всіх пташок у нашому лісі, усе чула і, найголовніше, віщувала погоду. Вона бездоганно вгадувала наближення дощу чи грому ще при безхмарному ясному небі.

(48 слів)

17. Ліс

Тихо в лісі, тихо. Вітер заснув, затих і тільки зрідка колишеться серед зеленого листя дерев. Він колишеться й цілує листя, а воно тремтить і в’ється під його палкими поцілунками. Але це тільки на хвилинку, на одну малесеньку хвилиночку, а там знов усе засне, помре, ніде ніщо не зворухнеться, не стрепенеться. Усе спатиме.

(42 слова)

18. Лелеки

Я пригадую, з яким особливим нетерпінням чекав, коли прилетять лелеки до нашого села. І була якась особлива радість зустрічі з цими птахами: вони всідалися на старій клуні і, закинувши голову до неба, розсипалися клекотом. Разом із ними приходила весна, земля прокидалася й виповнювалася знову безліччю істот: жаби кумкали, жайворонки вимірювали піснями височінь неба, бджоли стрімко проносилися над головою.

(48 слів)

19. Світ довкола

Природа й людина — нерозривне ціле. Природа оберігає й застерігає людину від злих помислів, учинків, робить її благородною, щедрою, здоровою й мудрою. Подивіться уважно довкола — і ви побачите багато гарного. Ось на озері плавають парами лебеді. Коли ви до них будете добре ставитися, то й вони вам віддячать добром. Принесіть їм білі лілеї — і розумні птахи ніколи вас не забудуть.

(47 слів)

20. Мово рідна!

Мово рідна! Красо моя! В тобі мудрість віків, і пам'ять тисячоліть, і зойк матерів у годину лиха, і переможний гук лицарів твоїх у днину побідну. В тобі, мово, неосяжна душа народу – його щирість і щедрість, радощі й печалі, його труд, і сміх, і безсмертя його. Скарбе мій єдиний, з тобою я найбагатший і найдужчий у світі, без тебе – перекотиполе, що його вітер несе у сіру безвість, у млу небуття.

(49 слів)

21. Хліб — усьому голова

Хліб — це саме життя, його обожнюють і звеличують, навколо нього зосереджується все існування людини, йому підпорядковуються час і простір. Тому й культура наших пращурів була хліборобською. До хліба українці віддавна ставилися з особливим пошанівком: крихітка хліба від паляниці не може бути зметена зі столу під ноги разом із сміттям.

(44 слова)

22. Рідна мова

Не можна ходити по рідній землі, не чаруючись виплеканою народом у віках рідною мовою.

Слова можуть об’єднувати та роз’єднувати, але та сила, яка єднає, у стократ дужча. Одне промовлене слово часто може змінити все. У нашого народу немає скарбу більшого, як його мова. І коли є загроза цей скарб втратити, нас проймає тривога. Маємо зробити все для того, щоб не згорнулися крила, щоб не обірвалася золота нитка, яка веде з давніх-давен у наші дні.

(50 слів)

ДИКТАНТИ ДЛЯ 10 КЛАСУ

1. Колискова – це душа, яка ходить навшпиньках

Колискова — це душа, яка ходить навшпиньках. Почути її кроки можуть лише ті, хто вміє слухати. Як і сповідь матері над колискою. Коли вгамовуються, стихають людські чвари, коли земля дихає безгомінням, коли помислам і надіям відкриваються простір і небо, тоді в серці матері народжується пісня, тоді над колискою вона щемно, тремтливо та ніжно виспівує свою незглибинну душу.

(50 слів)

2. Провісники весни

По-весняному гріє сонце. Останні струмки води ще стікають в пониззя яруг та вибалків, а в листяних лісах маленькими білими зірочками зацвіли підсніжники. Синіми оченятами позирають у блакить неба з-під опалого листя дубів провісники весни — проліски дволисті. За день нагрітий вітер шумує в ліщині, на кущах якої вже з’явилися перші сережки.

(45 слів)

3. Місяць з року Березень

Перший весняний місяць нерідко вважають господарем полів та лісів

Березень — найочікуваніший місяць селянина. Впродовж усієї зими він жив надією про час, коли земля прокинеться од зимової сплячки і можна буде, вдихнувши на повні груди теплого повітря, прокласти першу борозну. Дбайливі господарі вже напоготові: полагоджено вози, чекають свого застосування підвішені під стріхою плуги й борони, приготовлена в лантухах посівна яровина.

(51 слово)

4. Мова і мовлення людей

Життя людини — це спілкування. Завдяки мові вона збагачується знаннями, уміннями своїх сучасників, засвоює досвід попередніх поколінь.

Ставлення людини до мови свідчить і про її культурний рівень, і про її громадянськість. Через мову пізнається людина, виявляється її моральне обличчя, суспільні та естетичні ідеали. Сама по собі мова не може бути ні поганою, ні гарною. А от мовлення — інша річ.

Інтелігентне мовлення передбачає погляд на мову як творчу практику окремих людей.

(52 слова)

5. Осінній сад і його барви

Туман за вікном порідшав. На мене повіяло свіжим запахом осені: зотлілого листя, пожухлого полину, дерев, що жовтіли в серпанку тонкими, ледве наміченими, золотіючими плямами. це була осінь, велика і глибока осінь, красивий руйнівник.

Я вийшов у сад. Знайома алейка починалася від кленів. Війнуло привільною, трохи спліснявілою тишею, земля пухко лежала, прикрита сумнуватим, але по-справжньому прекрасним вкривалом.

(50 слів)

6. Українська вишиванка

Історія народної вишивки на Україні сягає своїм корінням у глибину віків. Вишиванням споконвіку займались жінки, які з покоління в покоління передавали найяскравіші зразки орнаменту, кольору, техніки. Вишивки, передаючи характерні ознаки місцевості, різняться між собою орнаментом, гамою кольорів. Кольорова гама вишивок широка.

Вишивкою оздоблювали рушники, жіночий та чоловічий одяг. Особливої увагу надавали рушникам — старовинним оберегам дому, родини.

(51 слово)

7. Снігове мовчання

Увечері вітер затих. Уночі повалив сніг, тоді все навколо повеселішало. Степ уже не гомонів вітрами. Міста й села лежали в білому мовчанні.

Сніг сліпив очі і людям, і птиці. Щиглики крутили голівками в жокейських шапочках. Стрибали синички в чорних фартушках і жовтеньких светрах. Горобчики піднімали хвостики козирком і мережали хрестиками сніжок.

Усе раділо зимі: природа, птиця, люди.

(50 слів)

8. Гомін неспинної води

Відходили все далі й далі зрадливі вітряні дні.

Весна гомоніла навколо них, вода гоготіла, гурчала струмками по ярках і пагорках, неспокійно ворушилися ріки, немов ремствували на береги, і, набираючи сили, раптом долали їх, свої кордони, і розливалися на всю міць, на всю широчінь, ген-ген заливаючи луки. Дерева і кущі стояли по коліна в воді, і де-не-де поодинокі рибалки плавали на своїх маленьких.

(50 слів)

9. Звичаї – скарб українського народу

Кожен народ має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками. Але звичаї – не відокремлене явище в житті народу, а втілені в рухи взаємин між окремими людьми, які в свою чергу впливають на духовну культуру нації.

Звичаї – це ті неписані закони, якими керуються в найменших щоденних і найбільших всенаціональних справах. Звичаї і мова – ось ті найміцніші елементи, що об’єднують окремих людей в один народ, в одну націю.

(50 слів)

10. Весна – свято природи

Кучеряві діброви, смарагдові левади й змолоділі поля мліють від радісних симфоній і веселих барв великого свята природи. У густих верболозах поміж плакучих верб, що замріяно полощуть у тихих плесах довгі віти, удень і вночі не втихають закохані соловейки. Мирно воркують лагідні горлиці, тривожно голосять одинокі зозулі. На тоненькій галузці крислатого осокора легенько гойдається округла ремезова колисочка.

(50 слів)

11. Хліб

Яке щастя, яке добро, що є хліб на світі! Спочатку він у землі, потім у борошні й, нарешті, на столі – зарум’янений, пахучий, вірний наш годувальник, смачний хліб. Народжений працею.

Розкажімо дитині про хліб. Заспіваймо їй пісеньку, розмалюймо фарбою колоски, нагадаймо вкотре: мий руки, коли берешся за хліб! І ви збагатите її, допоможете суспільству виростити працьовиту й чесну людину.

(48 слів)

12. Квіти

Вирощуючи різні квіти вдома чи в садку, милуючись їхньою красою, ми рідко думаємо про те, що плекаємо скарбнички із надзвичайними властивостями. А так воно і є квіткові рослини зберігають наше здоров’я, молодість і красу, поліпшують апетит, надають їжі пікантності та аромату. А ще квіти дарують естетичну насолоду, відволікаючи від турбот і стресів, вселяють бадьорість, оптимізм, поліпшують наш настрій.

Майже кожна рослина, вирощувана в кімнаті, - то в’язанка сюрпризів, букет розгаданих, таємничих, невідомих поки людям властивостей.

(53 слова)

13. Осінь

Прийшла осінь. Стоять теплі, золоті дні. Повітря стало чистим, прозорим. Відкрилися степові простори. Край дороги — яскрава квітка ромашка. Ранками на її чистих пелюсточках блищать сріблясті крапельки — це розтав перший приморозок. А квітка живе, не губить своїх пелюсток на землю.

Ліс стоїть задумливий, тихий, тільки листя тріпоче від тривожного повіву вітру. Поле з кожною хвилиною все більше темніє. Здається, ніби сутінки розтікаються хвилями із балок і ярів, покривають землю.

(54 слова)

14. Світ тримається на любові

Усе прекрасне на землі – від любові. Любов до Батьківщини. Любов до матері. Батьківська любов. Любо до музики. Любо до дівчини, до юнака, до жінки, до чоловіка. Любов до справи. Любов до життя.

Людина, яка любить і сподівається на взаємність, живе багатим духовним життям, бо це почуття пробуджує в ній відповідальність за свої дії, вчинки.

Любов людська повинна бути не тільки красивою, відданою, але й мудрою. І тільки тоді, коли вона мудра і обачлива, вона може бути щасливою.

(52 слова)

15. Край села

Край села на сонячному косогорі, неподалік запустілої церкви, стоїть школа. Навколо школи — ясени й клени, запалені жовтогарячим кипінням осені. Далі за школою хащі бур'янів, почорнілі соняшники, зачахлі стебла кукурудзи, заплетені сивим павутинням ранньої осені.

Повз школу день і ніч гуде дорога, що веде з тихого села в далекі світи, незвідані й невідомі.

(48 слів)

Блог вчителя української мови та літератури Загородньої Олександри Матвіївни

Про мене

Методичні посібники

1. Колискова – це душа, яка ходить навшпиньках

2. Провісники весни

Немає коментарів:

Дописати коментар