Атестаційні матеріали

Відгук

методичного об’єднання вчителів гуманітарного циклу

Прибузької спеціальної загальноосвітньої школи – інтернату

“ Про методичну та педагогічну діяльність вчителя

української мови і літератури ”

Загородньої Олександри Матвіївни

В даній школі – інтернату Олександра Матвіївна працює з дня її заснування – з 1970 р. Працює над науково-методичною темою “Розвиток зв’язного мовлення учнів засобами української мови і літератури”.

Добре володіє методикою, змістом уроків, досконало знає індивідуальні особливості учнів, методику роботи з ними.

Уроки проводить методично правильно, вміє зацікавити дітей.

Впроваджує інноваційні методи навчання: вправи “Асоціативний кущ”, “Гронування”,  “Мікрофон”, робота в парах та малих групах.

Працюючи в парах або малих групах сильніші учні намагаються допомогти слабшим, а слабші мають можливість при допомозі сильніших засвоїти програмовий матеріал.

З метою розвитку зв’язного мовлення використовує на уроках різні форми роботи і засоби.

Складання речень за малюнками, впорядкування деформованого тексту, відповіді на питання, переказ змісту прочитаного, складання плану оповідання, визначення художніх особливостей творів, добір слів-ознак до предметів.

Проводить позакласну роботу з предмета, що сприяє розвитку зв’язного мовлення, збагаченню словника дітей. Це різні конкурси, вікторини, змагання знавців української мови, літературно – музичні композиції.

В процесі підготовки до цих заходів діти вивчають напам’ять багато слів прозових текстів, віршів, пісень, загадок, в результаті такої роботи наповнюється словниковий запас учнів, збагачується мовлення.

Щороку проводить декаду української мови, до яких залучає всіх старшокласників.

При проведенні уроків та позакласних заходів використовує сучасні технічні засоби навчання – комп’ютер, DVD, проектор, мультимедійну дошку.

Багато учнів класу володіють навиками роботи на комп’ютері і вміють показати ролики-презентації до уроків читання та української мови.

Вчителька має надбання до уроків: індивідуальні картки з усіх тем, таблиці, диски, аудіо книгу з поезіями українських письменників.

Постійно працює над підвищенням свого теоретичного і фахового рівня. Підготувала і провела ряд відкритих уроків та позакласних заходів для членів педагогічного колективу та слухачів курсів підвищення кваліфікації при Вінницькому обласному інституті післядипломної перепідготовки педагогічних працівників. Підготувала доповідь “Розвиток зв’язного мовлення учнів з особливими потребами засобами української мови і літератури”.

АНОТАЦІЯ

досвіду роботи вчителя української мови і літератури

Прибузької спеціальної загальноосвітньої школи – інтернату

Загородньої Олександри Матвіївни 

На посаді вчителя української мови і літератури в даній школі працюю з 2001 р.

Протягом останніх 5 років працювала над реалізацією методичної теми “Розвиток зв’язного мовлення учнів засобами української мови і літератури”.

З досвіду роботи в попередні роки я переконалася, що учні старших класів не завжди вміють дати розгорнути відповідь на питання, більшість з них мають обмежений словниковий запас, на питання відповідають переважно одним-двома словами. При роботі з сюжетними малюнками лише називають окремі зображенні  на них предмети. Тому я і обрала дану тему. Навчити дітей легко висловлювати власну думку на основі збагачення словникового запасу – стало одним з важливих моїх завдань.

Виходячи з цього, я спланувала підвищення свого теоретичного та фахового рівня та враховувала дану проблему при календарному плануванні.

Часто проводжу словникові диктанти, акцентую увагу дітей на правильній вимові та написанні слів. З новими словами, розміщені на спеціальному плакаті,  ми складаємо з дітьми речення, вводимо ці слова в самостійне мовлення.

На уроках часто використовую інтерактивний метод “Асоціативний кущ”, коли діти за власними відчуттями, асоціаціях добирають певні слова, що пояснюють об’єкт.

                                    потерпіла            …

КОМАНДА                зайняла              …

                                    здобула                …

                                    досягла              …

На уроках літературного читання навчаю учнів читати свідомо, щоб вони могли переказати зміст прочитаного. Якщо дитина не може цього ( а це в більшості випадків), то допомагаю побудувати відповіді на питання, повторюємо її разом. Пропоную повторно прочитати абзац та переказати його зміст. Успіх приходить не відразу, потрібна систематична, наполеглива робота.

З метою розширення словникового запасу даю учням завдання дібрати до предмета кілька ознак ( м’яч – (який?)… … …  .), словосполучення з двох іменників перетворити в ознаку предмета:

·        Пальто з шкіри – шкіряне пальто;

·        Смужка паперу – паперова смужка;

·        Сік з яблук – яблуневий сік.

    Багато уваги приділяю створенню власних висловлювань: складання оповідань, розповідей, описів, міркувань. Дітям найбільше до вподоби, коли ми разом складаємо казку. Це може бути казка за поданим початком чи кінцем, казка за власними спостереженнями навколишньої дійсності. Це можуть бути казки про птахів, лісових звірів, про трави і квіти, дерева і кущі. Діти вірять в те, що вони між собою розмовляють і звертаються з певними питаннями і пропозиціями до них. Так народжуються казки.

    В розвитку зв’язного мовлення немала роль відводиться позакласній роботі з предмета. Це і літературно-мистецькі свята, і різні конкурси, змагання тощо.

СПІЛЬНА РОБОТА БАТЬКІВ ТА НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ У ВИХОВАННІ ДІТЕЙ

(Виступ на засіданні ШМО класних керівників)

Виховання в учнів позитивних людський якостей – важлива складова виховного процесу. Робота ця тривала і нелегка. Адже учням спеціальної школи важко диференціювати самостійно позитивні і негативні сторони життя. Тому в процесі виховної роботи вчитель акцентує увагу на позитивні загальнолюдські риси (чемність, ввічливість, правдивість, вміння співчувати, бажання допомогти, працелюбність).

Важливо, щоб у цій роботі школа мала підтримку від батьків. Часто поряд з вихованням дітей ми виховуємо і батьків. В класі навчаються брати Олег і Віктор К. Хлопці своєрідні, дуже розгальмовані, на уроках, самопідготовці: чи в інших ситуаціях доводиться їм робити багато зауважень, на які вони не реагують. Коли зверталися до матері, то вона в усьому звинувачувала педагогів та інших дітей, тільки не їх. Довелося багато часу доводити матері, що до виховання хлопчиків у неї повинен бути другий підхід.

Кожної чверті ми проводимо батьківські збори, де обговорюємо проблемні питання виховання дітей. Це такі теми: “Батьківський авторитет у вихованні дітей”, “Дисципліна – це добре чи погано?”, “Трудове виховання дітей в сім’ї”. батьківські збори проводимо спільно з учнями. У вихованні спираємося на позитивні сторони особистості. Коли я відмітила, що Віктор і Олег добре вивчають матеріал до позакласних заходів, матері було радісно.

Похвалила Віктора з успіхами з української мови, за участь в конкурсі на краще декламування вірша. Після цього мати більш спокійно сприймала зауваження та поради їм.

З метою морального виховання була проведена класна година “Життя людини – найвища цінність”. Поставила батькам і дітям питання:

·        Для чого дається життя на Землі?

·        Що треба робити, щоб життя приносило радість?

·        Які ідеали і цінності в житті можна вибирати?

·        Що треба для щастя?

   На таблиці записані слова: здоров’я, родина, робота, алкоголь, повага до тебе, наркотики, лінь, взаємодопомога, чесна праця, достаток, любов до ближніх.

З поданих слів батьки і діти добирали зміст слова “щастя”, милосердя, любов до природи, до рідного краю, бажання вчитися, старанна праця, прогулювання, відпочинок на морі, поїздки по цікавих місцях, матеріальний добробут, голодування, затишна квартира, довіра.

Батькам було дане завдання виписати разом з своїми дітьми ті слова, що асоціюється з поняттям “щастя”. В процесі виконання такого завдання я спостерігала за реакцією як батьків, так і дітей. Знаючи схильність окремих батьків до алкоголю, до конфліктів, я уважно перечитувала після зборів “відвертості” батьків. Щоправда, не було жодної анкети, де батьки схвалювали б бажання алкоголю, лихих слів тощо. Діти на власні очі переконалися, що їхні батьки осуджують погані звички, і зробити для себе відповідні висновки.

Проблемним в класі є Андрій С. Його мати – рідкий гість в школі-інтернаті. Андрій це знає, і такий стан негативно впливає на його емоційно-вольову сферу. Хлопець часто знервований, збуджений, а це в свою чергу негативно впливає на інших дітей. Непоодинокі випадки, коли він грубив вчителям, вихователям. Якось разом з ним та його старшою сестрою ми поїхали до матері. Розмова з матір’ю була не тривалою. Але саме відвідування домівки, стан матері (нетверезий) дали результати. Після повернення до школи Андрій різко змінився: намагався виконувати розпорядження та вимоги вихователів, класного керівника, став позитивно впливати на учнів. 

ТВОРЧИЙ ЗВІТ

учителя української мови і літератури

Прибузької спеціальної загальноосвітньої

школи – інтернату

Загородньої Олександри Матвіївни

про реалізацію науково-методичної теми

“Розвиток зв’язного мовлення учнів старших класів

спеціальної школи засобами української мови і літератури”

Мова – основний засіб спілкування людей. Чим краще розвинена мова, тим легше людині спілкуватися з оточуючим. Особливо це стосується випускників шкіл-інтернатів. Рівень розвитку мовленнєвих можливостей, вмінь будувати свої власні висловлювання суттєво впливають на соціалізацію, адаптацію їх в умовах сучасного суспільства.

Практика роботи вчителів-дефектологів свідчить про те, що значна більшість учнів, що навчаються в ній має недостатній рівень розвитку зв’язного мовлення. Діти часто спілкуються між собою не фразовим мовленням, а окремими словами. На питання що зображено на малюнках, вони називають окремі предмети, не вбачаючи ніякого логічного зв’язку між ними. Здебільшого на питання вчителя відповідають одним словом. З таким станом розвитку зв’язного (усного!) мовлення я зіткнулася в 5 класі. З десяти учнів три можуть трошки говорити і сприймати навчальний матеріал, решта дітей мають низькі пізнавальні можливості, навчальний матеріал опановують дуже повільно.

При опрацюванні оповідання К. Ушинського “Витівки старої зими”, я поставила дітям питання Чому не бояться морозу риби, птахи, люди? На дане питання одним-двома словами відповіли 2 учнів, решта – не можуть побудувати відповідь. При допомозі навідних питань ми ( разом сформулювали речення, кілька разів повторили його колективно (хором), після цього були власні висловлювання, з якими окремі учні так і не справилися.

Із значними труднощами зустрілися діти при вивченні вірша А.Качана “Гості зими”. Дітям важко уявити зміст тексту. Розглянули малюнки снігурів, засніжений сад за вікном, малюнок дерева з снігурами. Але пояснити слова “…на груші… яблука червоні аж на самісінькім вершку…” багатьом було важко.

Практикую, крім відповідей на питання, усні малюнки до окремих фрагментів текстів. Але багатьох з наших учнів буває легше намалювати малюнок, ніж розповісти його зміст – тексту. В таких випадках я ставлю ряд навідних питань, з допомогою яких учням легше уявити сюжет:

До вірша А.Качана “Гості зими”:

-   Яка пора року змальована у вірші?

-   З чого видно, що мова йде про зиму?

-   Які ще птахи зимують у нас?

-   Як ви розумієте слова “кіт-гульвіса”?

-   Чого кіт поліз на дерево?

-   Що зробили птахи, коли побачили кота?

Тут же даю загадку на розвиток логічного мислення: На дереві сиділо 8 пташок. До них прилетіло ще 2 пташки. Скільки птахів стало на дереві? Як звичайно, діти виконали арифметик ну дію. І жоден з них не дав вірної відповіді. І коли я засміялась і пригадала їм про “червоні яблука”, вони діли правильну відповідь ( але тільки троє із десяти).

Більшості учнів спеціальної школи властиве невміння переказати зміст прочитаного. Коли я розповідаю їм сюжет, вони слухають і дещо запам’ятовують. Але повторити їм важко. Ось у тому ж 5 класі розповіла їм на уроці деякі сторінки із життя Т.Г.Шевченка, навела їм цікаві факти про зустріч Тараса в Літньому саду Петербурга з художником Іваном Сошенком, про викуп його з неволі, про важкі дитячі роки, але відтворити діти нічого не змогли. На моє запитання “Що ви запам’ятали про Тараса Шевченка?” відповів лише один учень (передаю дослівно: Що він був кріпаком.) Поняття “кріпак” пояснити ніхто не зміг.

Упродовж навчання в спеціальній школі навчаємо дітей аналізувати зміст прочитаного. Так, вивчаючи оповідання П.Мирного “ Морозенко”, учні 7 – Б класу не змогли розповісти послідовності розвитку подій. Читали невеличкими уривками (абзацами), за допомогою навідних питань намагалися спонукати дітей до відтворення змальованих в творі подій, але розгорнутого висловлювання послідовності подій добитися важко. План цього твору складали колективно, шляхом читання частини тексту, логічно закінчених думок. За допомогою такого детального плану учні пробували передавати зміст. А

З усними малюнками також було важко. Тоді я склала сценарій цього оповідання і ми з учнями взялися до підготовки інсценівки. Довго трудилися над цим завданням, важко давалися запам’ятовуванню фрази. Але поступово запам’ятали і вже оперували лексикою твору.

Легким для запам’ятання є оповідання М.Коцюбинського “Харитя”. Але, щоб переказати його зміст, в дітей не вистачило слів у словниковому запасі. Знову ж тут на допомогу прийшла інсценівка оповідання. 

Розвиткові зв’язного мовлення дітей сприяють такі види робіт, як добірка українських народних загадок, прислів’їв, вивчення українських народних пісень ( тема “Усна народна творчість”). Краще оформлені загадки вивішуємо на стендах, діти читають їх та розгадують. Багато зусиль довелося докласти для того, щоб учні 8 – Б класу запам’ятали українську народну пісню “ Грицю, Грицю, до роботи…” Щоб зацікавити дітей до роботи, ми інсценізували цю пісню. На роль Гриця вибрали Михайла, який має значні мовні порушення і низькі пізнавальні можливості. Всі учні класу зверталися до нього, запрошуючи до роботи. Михайло ледве запам’ятава слова:

·  “В Гриця порвані чоботи…”

·  “В Гриця ніженьки болять…”

·  “Кахи, кахи – нездоров”

·  “Зараз! Зараз я зберуся!”

Після багаторазових повторень Михайло, нарешті, показав себе. Він і сам був дуже задоволений собою.

Значну роль у збагаченні словникового запасу учнів відіграють різні творчі завдання з української мови. Наприклад, дібрати якнайбільше ознак до предметів: м’яч ( який?) – круглий, великий, шкіряний, новий, старий, рваний, червоний, білий, коричневий, різнокольоровий, футбольний, баскетбольний, волейбольний. Якщо дітям важко назвати стільки ознак, даю їм на допомогу опорні слова.

Ще таким цікавим видом роботи є завдання утворити із словосполучення з двох іменників слово-ознаку предмета:

ü     Смужка паперу – паперова смужка;

ü     Пальто з шкіри – шкіряне пальто;

ü     Сік з яблук – яблуневий сік;

Цікавим  є завданням на порівняння предметів. При вивченні теми “Прикметник” дала дітям такі завдання: вказати стрілочками, який прикметник відноситься по змісту до якого іменнику:

Полохливий                  павич

Сильний                        осел

Хитрий                          вовк

Веселий                         заєць

Голодний                      ведмідь

Гордий                          лис

Впертий                        соловей

З метою розвитку зв’язного мовлення виділяю на уроках час для складання віршів. Спочатку використовую  ломиголовки, де діти прослуховують 2-3 стрічки вірша і додають, добираючи рифму, закінчення:

Гарні у поетів вірші,

в мене вийшли трохи … (гірші).

Вийшла Галя на поріг,

бачить: випав … ( перший сніг).

Курка бачила вві сні:

за неї билися … (півні).

Систематичні вправи на віршування сприяють розвитку мислення, уваги, пам’яті, без чого неможливе збагачення словникового запасу, розвиток зв’язного мовлення. Ці вправи ми почали роботи з 5 класу, а вже, навчаючись у 8 класі, учениця  Олена склала свій вірш про Прибузьку школу. З ним вона виступила на районному огляді художньої самодіяльності, де зайняла призове місце.

НАША ШКОЛА

Серед лісу є країна,

Що Прибузькою зоветься,

І малечі, і дорослим

Дуже добре тут живеться.

Веде мене стежка до рідної школи,

Яка притаїлась в далекім ліску,

Стоять тут могутні дуби на сторожі,

І клумби щоліта буяють в цвіту.

Світлі класу, затишні спальні,

М’які дивани в коридорах,

Любов’ю зігрітий тут кожний школярик,

Теплом зігріває нас рідна школа.

Нас вчать математики й рідної мови,

Природу завжди берегти,

Допомагати слабшим й поважити старших,

І справжніми людьми в життя іти.

Важливу роль в формуванні навичків зв’язного мовлення займають вправи на складання власних висловлювань. Це складання оповідань за малюнками, в старших класах – на задану тему. Складаючи оповідання за малюнком “Зимові розваги”, я запропонувала дітям пов’язати зміст малюнка з життям класу. Діти взяли на себе ролі окремих хлопців та дівчаток і розповідали про свої пригоди. Так їм було набагато легше скласти твір. Діти придумували різні деталі гри, доповнювали. Метод “Входження у малюнок” сприяє активізації пізнавальної діяльності дітей.

При складанні оповідання на задану тему обов’язково даю табличку опорних слів, які діти використовують при складанні оповідань. Так, складаючи твір-розповідь на тему “Народні промисли і ремесла України”, діти користувалися такими опорними словами:

      Гончар                                ткач                          вишивки

      Горщик                              рядно                        хрестики

      Глечик                                                                 гладь

      Макітра                                                                мережка

      Гончарний круг

    Використовуючи подані опорні слова, діти легше справлялися з поставленим перед ними завданням.

У 8 – 9 класах згідно програми учні складають твори-розповіді, твори-описи, твори-міркування. Така робота вимагає великих зусиль учнів, адже вони повинні мати чіткі уявлення про предмет, який мають описувати чи розповідати про нього, знати вимоги до складання цих текстів. На допомогу приходять таблиці, які допомагають привести в систему знання дітей. Вони визначають: що обов’язково треба чітко визначити тему тексту, його головну думку, уявити послідовність викладу дотримуватися культури  усного та писемного мовлення.

На уроках української мови в 9 класі мною проведений урок з теми “Типи мовлення”. Учні були поділені на 3 групи:

ОПОВІДАЧІ                 ХУДОЖНИКИ СЛОВА              МИСЛИТЕЛІ

(розповідь)                             (опис)                            (роздум, міркування)

Проведена вступна бесіда, в якій учнів націлено на виконання даного завдання, на дошці подані опорні слова для кожної групи. В групових бесідах учні складали тексти відповідно до типу мовлення. Оповідачі розповідали про довгий, трудомісткий шлях, який проходить хліб до столу, художники слова, споглядаючи на картині поле з колосками жита, постаралися художньо описати хвилювання колосся та красу і духм’яний запах буханки хліба, яка лежала перед ними.

Мислителі склали роздум про роль хліба в житті людей. Вони згадали голодні страждання людей в 1932-1933 р.р., дійшли висновки про те, що лише натхненна праця хлібороба може створити чудо-паляницю.

 На уроках розвитку зв’язного мовлення навчаю дітей складати оповідання та казки на основі власних спостережень.

Ось ми побачили неподалік від школи фіалочку. Вона така гарна і ніжна. Та пекуче сонце дуже дошкуляє фіалочці. Близько від фіалочки ріс лопух. Листя в нього широке, міцне, він не боїться жари. Я запитала дітей, як би лопух міг захистити фіалку від спеки. Народилась казка “Фіалочка й Лопух”, в якій діти розповіли про страждання Фіалочки і про допомогу їй Лопуха, який простягнув свою міцного широкого листка і прикрив ним ніжну красу.

Під час екскурсії діти спостерігали, як білочки спускалися з горіхового дерева і несли в зубах горішки. В класі ми склали оповідання  “Підготовка до зими”. Дупло білочки було в дереві поблизу того місця, де були ми з дітьми, і вони простежили як білочка поклала там горішки і поспішила знову до дерева.

Під час екскурсії розповідаю дітям, що дерева, кущі, трави, квіти, звірі, птахи – всі розмовляють між собою, вчу дітей також говорити до них, ніби вони підходять до нього, обнімають стовбур і так стоять деякий час та прислухаються, як по стовбуру циркулює сік. Деякі діти кажуть, що відчувають прилив сили від спілкування з дубом, ніжності – від берізки. Вони в цьому впевнені.

Багато казок складено про птахів, зайчиків (“Іванова синичка”, “Зайчик-побігайчик”).

Несподіванкою для мене було відкрити в моїй учениці. Любі Н. талант  до складання творів. Якось по дорозі в автобусі вона помітила серед поля, далеченько від лісу, одиноке дерево. Вона вибрала собі цю тему для своєї казки “Сумна історія” про те, як посварилися між собою три брати і через ту сварку один з них опинився в полі.

Її  казка “Про старого Соняха і маленьку Соню”зайняла призове місце на республіканському конкурсі літературної творчості школярів.

Наші учні взяли участь взяли  в республіканському конкурсі на тему “Збережімо ліс!” Учениця 9 класу  написала такий твір. Про наслідки конкурсу нас не повідомляли, але твір цей є повчальним.

Доброго дня, дорога моя подруга!

Пишу тобі листа, щоб розповісти про неприємний сон, що наснився мені. Та спочатку повідомляю тобі, що моя школа-інтернат, куди привела мене доля, знаходиться в мальовничому місці: кругом ліс, ліс і ліс… А неподалік – маленький ставочок. Все тут дихаю радістю. Ми охоче граємось на долині біля ставочка, ходимо на прогулянки, екскурсії в ліс. Я люблю вслухатися в щебетання пташок, спостерігати за метушливими білочками. А ще в мене є неподалік від  школи моє улюблене дерево. Щоранку я приходжу туди, притулюся до дерева ( а це – дуб) і відчуваю, як до мене прилинають сили. Ти не пробувала так робити? То спробуй відчути, як по стовбуру дерева рухається жива сила – сік.

А ось мурашник. Якісь зловмис6ники зруйнували його, і бідні комахи трудяться, щоб відбудувати своє “містечко”. Вони гуртом тягнуть до нього сухі соломинки, травинки, а інші забирають і вмонтовують їх. Від мурашника рівною стрічкою одна за одною повзуть мурашки на пошуки, а потім розходяться в різні боки. Ось би людям такий колективізм!

А тепер про сон. На галявині вітер ніжно тріпоче моїми довгими косами, що звисають майже до землі. Бачу, йдуть хлопчики, щось несуть в руках. Підійшли ближче і давай пильно оглядати мене.

-         Ось тут ріж, - сказав один із них. Інший провів гострим лезом по моїй корі.

-         Ой! – застогнала я – берізка. – не точіть моєї крові! Жити хочу я!

 Та хлопчики робили свою погану справу: вони точили березовий сік. Врятував мене лісник, який проходив мимо. Він насварив хлопців, дістав з сумки замазку і заліпив нею мою ранку. Я вдячно помахала йому гілочками. А лісник пішов далі, певно,3 ще рятувати моїх сестричок берізок.

   Прокинулась я від сну дуже схвильована. Скільки ж насправді приносимо лісам лиха ми, люди. Якби кожен уявив себе деревом, що росте в лісі,то, напевно, по-іншому б поводилися з деревами. Часто люди, не замислюючись, ламають гілки просто так або заради того, щоб погратися гілочкою. А найбільше страждають берези навесні, коли пробуджуються від зимового сну. Люди після того, як набрали соку, залишають рани відкритими. Сік виливається додолу, берізки часто хворіють від цього або ж гинуть.

Збагачення словникового запасу, розвитку зв’язного мовлення учнів сприяє позакласна робота: читацькі конференції, літературно-мистецькі свята, конкурси, змагання, участь в роботі драматичного гуртка “Прибузькі зорі”.

Щороку проводяться місячники української мови і літератури в програмі яких є:

-         олімпіада з української мови;

-         конкурс юних знавців української мови;

-         конкурс на краще декламування:

·        поезії Л.Українки;

·        програмових віршів;

·        поезії Т.Г.Шевченка;

·        конкурс “Усна народна творчість”;

·        літературно-мистецьке свято “Ми чуємо тебе через віки, Тарасе!”;

В березні ц.р. проведена відкрита виховна година на тему “Людина починається з добра”. Тема актуальна і доступна для розуміння учнів. На основі ілюстративного матеріалу учні робили висновки про складові поняття “добро”. Це: любов до власного живого, повага до людей, співчуття до ближніх, бажання прийти на допомогу в скрутну хвилинку тощо.

Прозвучало багато слів ввічливості:

-         Добрий день!

-         Прошу!

-         Перепрошую!

-         Вибачте, будь ласка!

-         Дозвольте, будь ласка!

-         Я приношу свої вибачення.

-         Сідайте, будь ласка.

-         Вітаю!

-         З святом Вас!

-         З Новим Роком!

-         Доброго ранку!

-         На добраніч!

 Багато з цих побажань учні вже знають, але в їх словник ввійшли деякі нові слова:

-         Зичу..

-         Прийміть мої співчуття.

-         Не переймайтесь.

     Також діти добирали антоніми до слова “добро”, міркували, які саме терміни існують для розширення понять “зло”. Це – порушення поведінки, нездоровий спосіб життя, глузування з інших, крадіжка тощо.

Приємно, що учні дійшли висновку про те, що хай добро завжди і всюди перемагає зло.

На родинному святі “Серце віддаємо дітям!” учні говорили гарні слова своїм батькам, гарні побажання, співали їм пісень, відгадували загадки батьків.